Головна сторінка
ще одна історія PDF  | Надрукувати |
23.01.10

Я хочу розповісти про дворове життя. Про те, життя яке завжди замовчується, не розповідається і навіть рідко хто з режисерів наважується показати подібне у своєму фільмі.

Одного дня до мене в черкаси приіхала одна знайома. Чесно кажучи вона нічого собою не предствляє. 17років. гуляє, п"є, курить. Вона приіхала шо побачитись зі мною та своєю давньою подругою з якою пробухала все літо
 Тож після того як ми з моєю знайомою зустрілися, побродили містом і вирішили всетаки з"іздити до іі подружки. Жила та подружка у спальному районі Черкас, який у народі називається просто і лаконічно (як для Черкас) — "Юго-западний". Я впевнений, що подібні спальні райони є у кожному великому місті. Такий собі райончик, тихий і неспокійний.
Тож вже через якихось 40 хв ми знайшли іі 9ти поверхівку, яка загубилася в темноті нічного міста між десятками таких самих подібних будівель з радянського минулого. Вже було темно, але нас ніхто не вийшов навіть зустріти - Таня буквально кілька днів як виписалась з лікарні — ангіна. Тож ми зустріли цю одинядцятикласницю в іі підізді на кілька поверхів вище від своєі квартири.
 В під"ізді була напівтемрява.  Між третім та четвертим поверхом стояли двоє: Таня (подружка моєі знайомоі) та гоповськоі зовнішності хлопець років 25ти. Вони розмовляли. Хоча то розмовою назвати важко. Скоріше то був "базар". Вже через кілька хвилин після зустрічі двох давніх подруг і обіймів, особа гоповськоі зовнішності попросила в мене прикурить, але так як я не палю, особь піднялася на кілька поверрхів вище, шоб упасти на вухо зі своім тупим базаром якійсь іншій сусідці.
Ми залишилися втрьох. Ми познайомились. Це була дівчина років 16ти, навчається у 11класі. Чорнява. Проста дівчинка. Мені вона дуже сподобалася. В ній не було того пафосу, який я зустрічаю доволі часто і від якого мене тошнить. Не скажу що вона дурна чи тупа. Заплутана.
Далі почалися чисто дівчачі розмови. Хто кого бачив, хто де був, хто з ким зустрічається/розійшовся, шмотки, косметика, "а тебе бачу сіськи підросли", "а у того аж скільки-то", "а шо за духи" ну і так далі. Чесно кажучи я до такого звик і вже нічому не дивувався. Я час від часу давав про себе знати і висказував свою думку. Згодом моя приіджа знайома відійшла на хвилин 10 і ми залишилися один на один. Як виявилося по розмові, Таня була простою у розмові, не набивала собі ціни. Ми зразу ж знайшли спільну мову. Говорили на різні теми і досить таки активно. Розмова зайшла про вступ по вузу. Всетаки 11й клас.
" я хочу втікти звітси. Якшо я тут залишуся, то в мене не буде майбутнього. Бачив того гопа, шо стояв зі мною до того як ви прийшли? Я зараз зависаю з його компанією. По вечорам часто прямо під пвд"іздом траву куримо, або бухаємо в когось на хаті. Як тільки в когогсь виявляється пуста хата, зразу ж вечером намічається бухаловка. План-водка-план-водка... Мені це вже набридло.. Скоріше б випускний і зникнути з цього міста....."
Невдовзі повенудася наша знайома. Розмова набрала більших обертів і стала більш відвертою.
"Постійні бухаловки. В школі напряги. Зовсім не цікаво. Дурдом. Замкнуте коло. З батьками постійні кофлікти. Просила купить мені нові сапожки. Сказали шо дуже дорого. Нє ну на лікування моєі ангіни потрапили пару штук, а на сапожки грошей немає ( Як на мене це жіноча логіка в чистрму вигляді. + дитинство. Авт.). От і часто гриземося. Той придурок шо біля мене стояв як ви прийшли тож задовбав. Приходить постійно. То до мене то до моєі сусідки. Мєждупрочим. Нажралися ми недавно на хаті і обкурилися, сінька чмо конешно, ну і трахнув він мене. На другій сінькі його друг (такий же гоп) тож постарався наді мною ...."
Далі я вже був в шоці. Мені такого не зрозуміти ніколи: як можна віддаться тупорилому существу у якого замість мозгів надкурений комок коноплі. Причина одна. Сінька. Бухаловки. Трава. Батьки нічого зробить толком немє можуть. Чи не хочуть. Або ж не хочуть цього бачити. Можливо намагаються шось зробити, але безтолку.
Далі я вже мовчав. Просто слухав. Мовчки. Ах***ав. От він, центр деградаціі.
Вона це прекрасно розуміє, що так жить не можна, але від тоі компаніі нікуди не дінеться. Якшо заморозиться і не буде з"являтися вечером — іі всеодно перестріне той чувак чи його друзяки. І що цікаво вони з нею зроблять? Шо прийде у накурені бриті голови? Не знаю. Напевно вона і сама не знає.
Двори пожирають декого з нас з головою. З декого вони роблять хижаків або лідерів. А декого роблять нііким. Куском м"яса, яке скормлюється іншим подібним. Вибір є в кожного. Без виключень. Тільки проблема в тому як кожен його бачить і робить.

Більше сказати немає чого. 

незрозумілий брєдд.... путаються думки.... пустота


Читати далі:
 

Додати коментар


< Попер.   Наст. >

Випадкове фото


photo-art 5

Хто є на сайті

сторінку переглядають: 10 гостей

Лічильники



TOP.TOPUA.NET



(C) 2003-2008 Guschick Olexandr
Free cPanel hosting provided by EOMY.NET